28 грудня 2013 року на регіональному телеканалі «Нова Волинь» вперше вийшов в ефір проект «Крок назустріч» — передача, покликана поширювати християнські цінності через телебачення. З тих пір минуло 10 років. За цей час проект пережив чимало труднощів та радощів, оновлювався колектив, змінювалися стиль, формат і тривалість випусків, незмінними лишилися тільки головна ідея (благовістя та духовне збудування глядачів) і, звісно, знайомий голос ведучої Галини Фурман.
Сьогодні в активі студії «Крок назустріч» — 548 передач із близько 300 гостями, 142 радіопередачі (які виходили в 2015-2017 роках), 5 випусків євангелізаційних газет, 37000 підписників на платформі YouTube, численні вдячні відгуки людей, на чиє життя вплинув християнський проект та допоміг прийти до Бога.
Перші кроки
Звичайно, у 2013 році християнські телепередачі ні для кого не були новиною, проте в п’ятдесятницькому середовищі це служіння розвивалося доволі повільно і непропорційно. І причиною був не стільки брак ресурсів чи можливостей — серед християн зростала кількість меценатів та освічених людей, а телеканали були відкритими до трансляції релігійного контенту. Причиною було швидше упередження до телевізійного служіння всередині самих спільнот. Тож ключову роль у заснуванні «Кроку назустріч» відіграли люди, які мали бачення, розуміння викликів інформаційної епохи та готовність долати багато перешкод.
Розповідає один із засновників проекту, адміністратор місії «Голос надії» та журналу «Благовісник» Володимир Шолом: «Ідея створення євангелізаційної телепередачі виношувалася давно. Особливо до цього мотивували ковельські брати, які записували дитячі християнські програми на початку 2000-х. Часто зйомки проходили в Луцьку, у приміщенні місії. Вони постійно запитували, чому ми не відкриваємо медіаслужіння при нашій церкві, яка має такий великий ресурс. Якось, зустрівшись з Ігорем Скоцем, який був благовісником при обласному об’єднанні, ми обговорили цю ідею, і він у свою чергу загорівся нею».
«90-ті роки принесли великі зміни та великі можливості для благовістя, — згадує пастор Ігор Скоць. — Ми пробували різні методи донесення Євангелії — газети, радіопередачі… Врешті решт визріло бачення — зайти до кожного дому через телевізор. Було непросто, але зрештою Бог відчинив і ці двері».
Почавши збирати команду, ентузіасти подали оголошення в «Церкві Христа Спасителя», щоб знайти людей, які працюють або навчаються на журналістиці. Таким чином познайомилися з першими працівниками. Ними стали Галина Фурман, яка саме закінчувала журналістський факультет (перший випуск передачі зрештою став її дипломною роботою) та Наталею Носалюк, яка просто шукала себе в служінні. У період, коли робили ремонт кабінету для майбутньої студії, дізналися про Романа Лавренчука — телевізійника із Вараша з досвідом, який незадовго до того переїхав до Луцька і почав працювати на телеканалі «Аверс». Роман із сім’єю давно молився про працю в християнській студії, тому радо відгукнувся на запрошення до команди.
Ще одним кроком став пошук матеріальних ресурсів для того, щоб стартувати. Ті, хто не дуже знайомий з індустрією відеовиробництва, напевно, не зовсім уявляють, про які суми йдеться. За словами орагнізаторів, щоб мінімально забезпечити проект лише технікою у 2013 році потрібно було щонайменше 200000 гривень! Назбирати такі кошти можна було тільки спільними зусиллями. Відтак почалися перемовини з церквами, релігійними організаціями та окремими спонсорами. Врешті решт за сприяння Волинського об’єднання УЦХВЄ та місії «Голос надії» проект запрацював. Його першою адресою стала вулиця Вороніхіна, 14а — невелика кімната у приміщенні місії, яка слугувала одночасно студією для запису передач, складом для техніки та робочим місцем для написання сценаріїв та відеомонтажу.
«Я дякую Богові за 10 років служіння проекту «Крок назустріч», — каже голова ВО УЦХВЄ Михайло Близнюк. — Особливе значення цієї передачі полягає в розповсюдження найважливішої звістки — Євангелії. Посередництвом студії люди можуть не тільки почути про Ісуса Христа, а й побачити, що сьогодні Бог робить через церкву, і навіть дистанційно побувати на зібранні. Проект став невід’ємною частиною служіння нашого обласного об’єднання, фіксуючи важливі події з життя церков».
«Кожна справа, спрямована на поширення Божого Царства, варта уваги, — зауважує директор «Голосу надії» Микола Синюк. — Тому місія без вагань підтримала створення «Кроку назустріч» — інструменту для досягнення людей та донесення Доброї Звістки. Долучилися і матеріальним, і інтелектуальним ресурсом. Все починалося в тісноті, здавалося, з надто скромними умовами для якісного результату, проте продукт вдавалося робити на гідному рівні, за що подяка колективу, меценатам, волонтерам. Студія стала важливим компонентом місійної діяльності УЦХВЄ. Чимало місіонерів завдяки проекту змогли поділитися історіями власного покликання та служіння з широкою аудиторією».
«Я в минулому місіонер, а місіонери — завжди в пошуках нових методів поширення Євангелії, — ділиться пастор Микола Климчук. — Підтримуючи ідею створення студії, мали низку бесід із церковним та місійним керівництвом та дійшли до згоди, що проект вартий втілення. Ми взяли на себе пошук коштів, залучаючи спонсорів із числа бізнесменів-християн».
Олексій Денисюк, один із постійних партнерів «Кроку назустріч», згадує: «Пам’ятаю, як до офісу місії «Голос надії» запросили підприємців на презентацію проекту «Крок назустріч». Потрібні були кошти для обладнання, техніки та ефірів. Ми мали можливість долучитися. Підтримуючи цю студію протягом 10 років, наша сім’я переживає особливу радість та благословення!»
Команда із трьох осіб
Приступаючи до праці, колектив «Кроку назустріч» налічував усього трьох учасників. Роман Лавренчук як людина із найбільшим телевізійним досвідом очолив проект, ставши відповідальним редактором та ведучим. Галина Фурман була ведучою та сценаристом. Наталя Носалюк взяла на себе монтаж. А відеозйомку робили всі потрохи, на початку багато допомагав оператор Роман Шолотюк. Звісно, відчувався брак досвіду, технічного забезпечення. Вчитися доводилося у процесі. Тим не менше, молодь мала багато ентузіазму, працювала щиро, доповнюючи одне одного. Можна тільки уявити, як непросто було такій скромній команді щотижня створювати півгодинну передачу, яка б відповідала рівню регіонального телеканалу. Кожен член команди став універсальним працівником, який має чіткі обов’язки, але при потребі може без проблем замінити інших, виявляючи гнучкість та креативність.
«Коли нам із Наталею запропонували спробувати створити перший випуск програми, ми погодилися, тому що якраз були в пошуках свого служіння, — ділиться спогадами Галина Фурман. — Наша команда була нечисельною, і ми небагато могли б зробити без допомоги волонтерів — водіїв, операторів, ведучих. Тільки завдяки спільній праці з’явилися результати. Тому для мене «Крок назустріч» — це місце, де я бачу через інших людей сильного і люблячого Бога».
«Для мене «Крок назустріч» — Це чудо, — розповідає Наталя Носалюк. — Коли погоджувалися на працю в студії, ми навіть близько не усвідомлювали масштабів. Але напевно це й добре, так було легше рухатися вперед і не здаватися, а кожен новий виклик — сприймати як можливість ставати кращими. Створюючи програми, ми сіємо Боже Слово. Сіємо наосліп, адже не знаємо, хто й коли увімкне і перегляне певний випуск. Але віримо, що зерно обов’язково проросте і дасть плід!»
«Крок назустріч» — це можливість допомагати іншим, один із способів розказати людям про Ісуса Христа — підкреслює Роман Лавренчук. — Ми розуміли, що це хороша назва для християнського проекту, основна мета якого — зробити крок назустріч глядачам, наближаючи їх до Бога. Саме ці цінності відображала і перша заставка передачі».
Перші 5 років передачі «Крок назустріч» виходили на «Новій Волині» із хронометражем у 30 хвилин. Вони включали в себе переважно історії богошукання, богопізнання, досвіду особистої метаної, екзистенційних переживань людей, яким доводилося проходити через непрості життєві випробування. Деякі випуски були присвячені бесідам зі священнослужителями на актуальні духовні теми. Обов’язковим компонентом кожної тридцятихвилинки була музична частина за участі християнських виконавців.
Окремою рубрикою проекту стали спеціальні випуски для дітей. Згадує ведуча Тетяна Оніщук: «Я стала долучатися до служіння «Крок назустріч» на початку 2014 року. Тоді працювала у відділі освіти «Голосу надії», і керівник відділу Євген Абрамович запропонував створювати дитячі передачі. Я мала досвід подібної роботи у Ковелі і була дуже вмотивована. Для мене як для дитячого педагога важливо, щоб медіаслужіння торкалося не лише дорослих, а й дітей. Дитяча аудиторія вимагає творчого підходу, сюжету, який би тримав увагу. Тому підготовка передач забирала чимало часу. Ми залучали до участі дітей із церкви. Таким чином вони пробували себе в служінні, вчилися та всебічно розвивалися».
Новий формат
У березні 2018 року проект змінив телевізійну хвилю і формат — відтоді передачі стали виходити на «12 каналі» і тривали 14 хвилин. Парадоксально, але виявилося, що робити короткі матеріали набагато важче, ніж півгодинні. Програма змінилася і візуально, зокрема була створена нова заставка. Окрім оновленого «Кроку назустріч New» (духовні розмови зі служителями та дитяча рубрика), були започатковані проекти «Вижити, щоб жити» (історії людей, які пережили трагічні обставини), «Вижити в сім’ї» (проблематика сімейних стосунків), «Ранкова зустріч» (короткі ролики-мотивації). Одним із людей, хто допоміг переформатувати продукт студії, був оператор Вадим Власюк, який приєднався до команди. Він якісно вплинув на стиль картинки, піднявши рівень роботи зі світлом та кольористикою. «Крок назустріч» став асоціюватися із ламповою атмосферою, у якій герої передач відкривалися з особливою відвертістю.
Служіння «Кроку назустріч» не зупинилося, незважаючи на пандемію і війну, навпаки робота студії продовжує нести розраду в найтемніші часи. Зокрема, з початком повномасштабного вторгнення виник новий проект «Історії війни» — про місіонерів, волонтерів, капеланів, військових та звичайних людей, які опинилися в екстремальних обставинах. Ці історії стали яскравим свідченням Божої любові в умовах війни, коли людям особливо необхідна взаємна підтримка і надія. Окрім того, студія активно долучилася до висвітлення благодійного служіння церков обласного об’єднання під час війни.
2022 рік приніс значні зміни в команді «Кроку». Обов’язки керівника проекту Романа Лавренчука, який тимчасово виїхав з сім’єю до США, стала виконувати Наталя Носалюк. А у травні 2023 року до колективу приєдналася Галина Сосновська, яка взяла на себе ведення соціальних мереж, та частково — відеомонтаж.
Також 2023 рік ознаменувався довгоочікуваним переїздом студії у просторе приміщення за адресою Довженка, 12 (с. Підгайці) — в офісі Волинського об’єднання УЦХВЄ та по сусідству з церквою «Спасіння», відкритою 2020 року. Відтепер, за словами «кроківців», усе має своє окреме місце — студія для запису, техніка, кухня, робочий простір тощо. Ці умови дозволяють розвиватися, ставити нові цілі та досягати їх.
Варто зазначити, що, як і кожен значний проект, «Крок назустріч» вплинув на багато інших служінь, навіть ті, з якими напряму не пов’язана його діяльність. Наприклад, студія залучила багато музичних гуртів до створення відеокліпів, що спонукало вокалістів професійно розвиватися і якісно зростати. Ось що пригадує Мирослава Денисюк: «Я була частим гостем в маленькій студії «Крок назустріч». Після перших випусків команда телепередачі звернулась до нас щодо створення музичного кліпу. Гурт «Єдність», в якому співав мій чоловік Олексій, якраз випустив свій перший альбом. Вже в березні вийшов перший кліп, через 2 місяці ще один, до кінця року ми відзняли ще кілька кліпів, де співали вже наші діти. Тому це був новий етап і для нас. За 10 років ми записали більше 30 музичних кліпів і усі стали частиною різних програм «Крок назустріч». Також передачі виявили багатьох цікавих спікерів для ширшої аудиторії».
Впродовж 10 років студія здійснювала медіасупровід церковних заходів — річниць, днів подяки, хрещень, конференцій, молодіжних з’їздів, різних соціальних проектів. Також допомогла багатьом церквам започаткувати медіаслужіння, власний YouTube-канал, зокрема трансляції зібрань (особливо актуальним це було в період карантину). Саме завдяки «Кроку назустріч» з’явилося дитяче євангелізаційне служіння — студія «Бет-Ел», а також низка біллбордів з біблійними цитатами в Луцьку та Ковелі.
Якщо до 2022 року проекти студії «Крок назустріч» орієнтувалися переважно на телебачення, то у 2023 році їхній вектор змінився — переважний акцент стали робити на інтернет-аудиторію, зокрема на розвиток YouTube-каналу, який на сьогодні вже має понад 12000000 переглядів. Також медійники стали співпрацювати із українськими філіями каналів CNL, TBN тощо.
«Коли ще не було сформованої команди, до кінця не розуміли як усе має відбуватися, ми рухалися вірою, — пригадує Володимир Шолом. — Оглядаючись назад, я розумію, що ця справа справді була від Бога. Мало хто вірив у нас. А сьогодні вже 10 років служіння, протягом яких тисячі людей почули Боже Слово!»
«Переконаний, що будь-який проект, який робиться для Божої слави, незважаючи на перешкоди, матиме успіх, — стверджує Ігор Скоць. — Протягом нашого життя Бог дає певні можливості, важливо їх вчасно використати. Моє побажання — ніколи не зупиняйтеся, просіть у Бога бачення і не бійтеся!»
Колектив журналу «Благовісник», якого зі студією «Крок назустріч» від самого початку поєднує взаємна підтримка і допомога, висловлює колегам щирі вітання, подяку за звершене служіння та надію на продовження плідної співпраці в майбутньому.
